Ймовірно, перші гладіатори були рабами, військовополоненими та засудженими злочинцями. Пізніше були створено школи для навчання гладіаторів, вони були приватними та імператорськими. Сподіваючись на славу та багатство, їхні лави поповнювалися вихідцями зі всіх станів. Гладіатори були дуже популярними серед населення, особливо його жіночої частини. Римлянки часто заводили любовні романи з гладіаторами. 12pt;">Існує версія, що імператор Коммод був сином не Марка Аврелія, а невідомого гладіатора, слабкість до яких мала мати Коммода, імператриця Фаустіна.
Хоча поширена думка, що «піднятий палець» означав «Життя», а опущений — «Смерть» (у такому вигляді жести використовуються зараз для схвалення та засудження), на більшості античних ігор незалежно від напрямку відстовбурчений палець означав «смерть», символізуючи рухом меч, що добиває, а «Життя» позначав просто захований великий палець у кулак. Не останню роль відігравали крики з побажаннями. Також багато дослідників приходять до висновку, що імператор, вказуючи на смерть, не опускав палець вниз, а виставляв у бік і зігнувши руку, торкався їм шиї. Справа в тому, що гладіатор, що переміг, опускав поваленого на коліна і в разі смертного вироку встромляв клинок глибоко вертикально вниз в шию, за ключицею, пронизуючи серце. Таким чином імператор буквально вказував куди потрібно завдавати удару. size: 12pt;">Гладіаторські бої були заборонені в 400 році нашої ери, коли в Римській імперії переважило християнство.
Відгуки (0)