Тара («Рятівниця») — вона - головна богиня буддизму наших днів. Тара, милосердна, народилася зі сльози бодхісаттви Авалокітешвари, Милосердного Владики, коли той оплакував страждання світу. З сльози, що впала, виріс лотос, і з нього народилася богиня Тара, яка стала його вічною супутницею. Вона символізує співчуття і веде подорожніх через безмежний океан перероджень. Вона, промениста Тара, - та зірка, яка спрямовує мореплавців. Разом із Авалокітешварою вона є покровителькою людства. Покликана, вона приносить порятунок від численних небезпек. Вона царівна Бхаттарика і, отже, одягнена в царське вбрання бодхісаттви. Тара користується великим шануванням у Тибеті, там вірять, що навіть проста згадка її імені може врятувати від багатьох лих.
Богиня Тара відома у двадцять одній формі. З них найважливішими вважають Білу Тару (Сіта Тара) та Зелену Тару (Харіт Тара).
Біла Тара – один із проявів богині Тари, є божеством медитації у практиках довгого життя. Відмінним знаком Білої Тари є лотос у повному кольорі. Біла Тара сидить у падмасані (поза лотоса) на лотосовом троні, одягнена в прикраси Самбхогакаї, на голові – корону. Права рука складена біля коліна у варада-мудрі (жест дарування блага). У лівій руці, складеній у джняна-мудрі (жест проповідника), вона тримає квітку лотоса. Біла Тара має сім очей: у лобі – третє око (око мудрості), по центру ступнів і долонь також по оці.
<
Відгуки (0)